Главная страница

Церква св. Святих Костянтина і Єлени

Назад
      
     Церква Святих Костянтина і Єлени (інші назви Дмитрівська церква, або церква Святого Дмитрія Ростовського) — колишня православна церква в Києві, збудована в 1730-х роках, зруйнована наприкінці 1920-х років. Церква стояла в північно-західньому кінці Подолу, на розі Щекавицької та Кирилівської вулиць, теперішня адреса Кирилівська вулиця, 8/6.
     Костянтин І, він же Костянтин Великий, він же Флавій Валерій Аурелій Костантинус (Flavius Valerius Aurelius Constantinus), він же святий Костянтин жив у 272-337 рр. і був імператором Риму. Правління Костянтина припало на період розбрату в Імперії, коли відповідно до законів країною правили чотири імператори – два Августа (верховних імператори сходу і заходу) і два Цезаря (це були молодші наступники Августів). Батько Костянтина Констанцій І Хлор був Августом, а Костянтин відповідно Цезарем. Але так сталося, що Костянтин став аж п’ятим імператором, та ще й залишився Цезарем. Боротьба за владу була дуже тривалою; розумний і сміливий Костянтин схилив на свій бік найкращі легіони й поступово переміг усіх своїх конкурентів, таким чином ставши єдиним правителем Риму. А потім він дозволив свободу віросповідання. Сам же, будучи від народження язичником, прийняв християнство і став його поборником (хоча вже й незадовго до своєї смерті). Таким чином нова релігія стала провідною у наймогутнішій і найбільшій державі того світу. За це Костянтина канонізували, а разом із ним канонізували і його матір Єлену, яка настановила сина на шлях істинний. А ще Костянтин переніс столицю імперії із Риму у Візантію (там, подалі від італійської знаті, йому правилося зручніше), яку перейменував у Константинополь.
      Історія церкви Святих Костянтина і Єлени на Подолі починається з середини XVII століття, коли гетьман Богдан Хмельницький відібрав землю від Римо-Католицької Церкви. На цьому місці київські міщани збудували дерев'яну церкву, яка в 1726 році згоріла.
      1734 року бургомістр Гордій Минцевич збудував на її місці кам'яну церкву, а в 1747—57 роках архітектор Іван Григорович-Барський добудував галерею довкола неї і звів кам'яну дзвіницю. Ці будівлі стали одною з перших, відомих дослідникам робіт цього уславленого київського архітектора. В 1750-х роках він зробив ще одну добудову до церкви.
      Сама церква була капітально перебудована в 1865 році. До дзвіниці прибудували теплу двоярусну трапезну, яка закінчувалася церквою Димитрія Ростовського. Таким чином було створено розкішний архітектурний ансамбль, який фактично знищила радянська влада. Триповерхова барокова дзвіниця мала каплицю на другому поверсі, присвячену пам'яті Димитрія Ростовського (Туптала). Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) на Подолі зберігаються в ЦДІАК України.
       Більша частина храму знищена в радянські часи. Від усього комплексу будівель церкви Святих Костянтина і Єлени залишилися тільки церква св. Дмитрія роботи Григоровича-Барського, без куполу. В плані це прямокутна будівля, триапсидна, фасади оздоблені пілястрами із вишуканими ліпними коринфськими капітелями.
      Оскільки Федір Ернст у своєму описі Подолу 1930 року не згадує церкви Костянтина і Єлени або її дзвіниці, припускають, що ці дві архітектурні пам'ятки були зруйновані перед 1930 роком. Залишки Свято-Дмитріївської каплиці Григоровича-Барського були внесені 1963 року до Українського республіканського реєстру архітектурних пам'яток.
      До 1948 року у приміщенні церкви був склад. Пізніше релігійна громада добилася відновлення богослужінь, та дещо відремонтувала споруду. Але у 1965 році церкву знову закрили, а громаду ліквідували. Храм в першу чергу зусиллями вчителя фізкультури Костянтина (!) Хазіна перетворили на спортивний зал сусідньої школи № 17 (там і нині дерев’яна підлога та пластикова стеля).
      Тривалий час ішли суперечки про те, чи варто відбудовувати дзвіницю та церкву Димитрія Ростовського (про відбудову храму Костянтина та Єлени мова не йде, адже на її місці збудували школу). Було вирішено все таки відновити цю пам’ятку, тому нині її обнесено зеленою огорожею і роботи вже йдуть. Звичайно позначається нестача коштів, але сподіваюсь, ми ще побачимо відновленою будівлю, яка так гарно виглядає на архівних фото.
      З 2005 р. Дмитрівська церква знову є діючим храмом. Знаходиться у користуванні релігійної організації Православної Церкви.
церква Костянтина

 

церква Костянтина

церква Костянтина

1888г. Храмы Св. Димитрия и Свв. Константина и Елены

 

церква Костянтина церква Костянтина

1919р. Дзвіниця церкви Святих Костянтина та Єлени на Подолі

 

церква Костянтина церква Костянтина

1919р. Дзвіниця церкви Святих Костянтина та Єлени на Подолі. Фрагмент

 

церква Костянтина

1900-е гг.

 

церква Костянтина

1970-е гг.

церква Костянтина

1970-е гг.

 

церква Костянтина

1970-е гг. До начала 1970-х этот забор был деревянным и его постоянно ломали, чтобы сократить дорогу в школу. Наконец, его сделали из металла.

Главная страница Назад